Brian Skerry: The ocean's glory -- and horror
Браян Скеррі: Диво та жах океану
Brian Skerry is a photojournalist who captures images that not only celebrate the mystery and beauty of the sea but also bring attention to the pressing issue which endanger our oceans. Full bio
Double-click the English transcript below to play the video.
би поділитись з вами
National Geographic.
фотожурналістом, тому що закохався у море,
які бачив під водою;
надзвичайним знайомствам, які трапляються,
і жахливі речі,
більшість людей не усвідомлює.
об`єктив на ці проблеми,
що відбувається під водою:
National Geographic,
включати проблеми довкілля
був про гренландських тюленів.
кількох тижнів, коли ці тварини
вниз до затоки Святого Лаврентія в Канаді,
та народжувати дитинчат.
дрейфуючих льодовиків,
показати цю історію і зверху, і знизу,
у його першому плаванні
великі природні проблеми,
тварин все ще полюють:
на 8-15 днях життя.
вбивство морських ссавців на планеті,
знищують кожного року.
є для тюленів і більша проблема -
через глобальне потепління.
гренландських тюленів.
льоду на цій світлині,
якої колись там не було.
платформа міцного льоду для годування.
народження, аби стати самостійними.
в океан та загинути.
цих дитинчат, якому лише 5 або 7 днів,
виштовхнути його,
та повернути його
з кожним роком, відколи я там був.
рівень смертності дитинчат
Св. Лаврентія сягав 100%.
все ще багато проблем.
на обкладинці журналу,
у створенні репортажів
про глобальний вилов риби,
очевидцем вимирання багатьох видів
що читав наукове дослідження,
зникло за останні 50 чи 60 років.
приголомшений тими цифрами.
у всіх ЗМІ, але, насправді, не стало.
репортаж про підводний світ.
воєнна хроніка; я робив шокуючі світлини,
з морським світом на нашій планеті.
істот океану, яких вони споживають.
ресторану, і хтось замовляє стейк,
і ми всі знаємо, що це таке,
двійника, вони - унікальні.
можуть пропливати
долати вздовж і впоперек
Якби ми так вправно їх не виловлювали,
ми би побачили 30-річного тунця,
що ми занадто вміло їх виловлюємо,
ринку в Цукудзі,
як цих, складають штабелями,
океан - не продуктова лавка.
забирати,
як ловлять рибу, деякі методи,
такі як донний трал,
методів у світі.
у Мексиці для ловлі креветок,
однаковий всюди.
двома сталевими стулками по боках
розкриваючи пащу сітки,
а нижню частину сітки - знизу.
випадку для ловлі креветок.
все на своєму шляху.
угрупування на дні, тобто губок і корали,
для інших тварин.
що тримає креветок, яких він зловив
Він отримав пригорщу криветок,
палубі човна - лише прилов.
але не становлять комерційної цінності.
з креветок: 7 чи 8 креветок
які загинули заодно.
я плив під креветочним судном
в море, наче сміття,
камбали, голкопузів,
на дні океану, живі,
але вже як непотріб.
виловленні акул,
ми вбиваємо понад 100 млн.
Проте перед початом роботи над сюжетом,
фото мертвої акули,
це мертва акула.
і знайшов цю лисячу акулу,
в рибальській сітці.
та все ще виразні очі
якщо бажаєте.
у розповіді про всесвітню риболовлю
замислитись над проблемою 100 млн. акул.
свого роду, одержимий ними,
радіснішу історію про акул,
потреби їх збереження.
тому що це одне з небагатьох місць,
де популяції були досить здоровими
заборонив ярусне виловлювання
яких часто не показували в журналі,
на Північних Багамах,
тут видно наш водолазний човен
старих тигрових акул,
не хотів робити одного -
загрозливими та страшними.
14-футової самки тигрової акули,
коли вона плавала
карнаксами біля її носа,
вийшла тінь на її морді.
трохи менш загрозлива
невловиму, прекрасну акулу-молота,
лише 7-10 років тому.
відомо як у Флориді, так і на Багамах.
про них невідомо.
попри це їхня популяція
на 80% за останні 20-30 років.
ніж могли б знайти.
4-им найбільш небезпечним видом,
зменшилась на 98%.
клітку для захисту,
Вес Претт, - всередині клітки.
отож, очевидно,
я би хотів засередитись
їхнього існування.
аби працювати
а також місця,
свого життя -
фото акули.
характерним фото акули.
завдовжки 10-11 дюймів,
на глибині 1 фут.
і тут вони проводять
допоки не виростуть достатньо,
то дізнався,
бульдозерами,
для гольфу та курорт.
на унікальних видах,
аби окреслити
я зробив про
та найстаріший вид,
з океану під місячним світлом
близько 100 мільйонів років.
коли вони виповзали з води,
та бачили тиранозаврів,
А зараз вони бачать багатоповерхівки.
тривалість життя,
де я зробив це фото,
на 90% за останні 15 років.
куштує солену воду,
черепах досягне зрілості.
таких як грифи,
або хижих риб,
самки мають численні кладки з яйцями,
з антропогенними чинниками,
наприклад, на цьому фото
у рибальські сіті.
звільнив черепаху,
не такі щасливчики,
великого
з яким я працював,
близько мільйона
був лише один вид цього кита,
і океани відділилися
види також розділились,
якого тут бачимо,
біля берегів Флориди.
китобоїв,
але чисельність
через проживання
зараз у найбільшій небезпеці
тому що це - місцеві кити,
узбережжя Північної Америки,
протистояти всім бідам міста.
висунула голову на заході сонця
електростанцію на фоні.
та фармацевтичними відходами,
на розмноження китів.
у рибальських снастях.
а шрами від сіток.
але більшість не може
пастки для лобстерів та крабів.
і, врешті, гинуть.
що їх збивають кораблі.
Новій Шотландії, Канада.
аби підтвердити
якою дійсно було
тваринами та зменшують їхню чисельність.
оточеною проблемами популяцією,
популяції південних китів,
років тому
кого вони побачили.
здивований їхньою допитливістю.
стоїть на дні глибиною 70 футів
45-футових, 70-тонних китів,
що пливе.
дуже товсті та здорові,
вони і мають виглядати.
висадились на Плімутській скалі,
гренландських китів.
в минуле і побачити це,
що залишилось.
історією надії,
як вирішення проблеми
захисту океану.
охоплювала 3 речі:
різноманіття та стійкість.
в Лі, Нова Зеландія.
мені, що коли
заповідник у 1975 році,
що щось може змінитися.
риб, як новозеландський люциан,
до межі комерційного зникнення.
полюють на морських їжаків,
то все, куди сягало око,
і почала полювати на їжаків,
їх популяцію,
на мілководді зявились зарослі ламінарій.
що їжаки їли водорослі.
популяцію їжаків,
100 чи 200 років тому,
про це розповів.
частинах Нової Зеландії,
захищених територіях,
колонію морського пера.
потрапив в кадр
я пірнав у синю глибину,
і фотографував тварин,
скат-хвостокіл,
каньйон.
місці видається дуже здоровою,
як голозяберний молюск,
переплетених губок, або спинорогів,
тому що вони пересуваються по дні
яку я зробив
посеред косяка риб,
охороняти лише 20 років тому.
які пірнають тут уже багато років,
що морське життя стало кращим,
І все через охорону, через повернення.
є терплячим до певної міри,
тому що закохався в море,
пізно це зробити.
ABOUT THE SPEAKER
Brian Skerry - PhotographerBrian Skerry is a photojournalist who captures images that not only celebrate the mystery and beauty of the sea but also bring attention to the pressing issue which endanger our oceans.
Why you should listen
Using the camera as his tool of communication, Brian Skerry has spent the past three decades telling the stories of the ocean. His images portray not only the aesthetic wonder of the ocean but display an intense journalistic drive for relevance. Skerry's work brings to light the many pressing issues facing our oceans and its inhabitants. Typically spending eight months of the year in the field, he often face extreme conditions to capture his subjects. He has lived on the bottom of the sea, spent months aboard fishing boats and dived beneath the Arctic ice to get his shot. He has spent over 10,000 hours underwater.
A contract photographer for National Geographic Magazine since 1998, Brian Skerry has had twelve stories published in the magazine with several more upcoming.
Brian Skerry | Speaker | TED.com