Lidia Yuknavitch: The beauty of being a misfit
Лідія Юкнавіч: Краса буття ізгоєм
In her acclaimed novels and memoir, author Lidia Yuknavitch navigates the intersection of tragedy and violence to draw new roadmaps for self-discovery. Full bio
Double-click the English transcript below to play the video.
of things that are big,
about something very small.
про дещо дуже мале.
because it's so literal.
бо воно таке буквальне.
who sort of missed fitting in.
misfits in the room,
came right to my doorstep.
прийшла просто до мого порогу.
I'd won a giant literary prize
я виграла гігантську літературну премію
as a competitive swimmer
спортивної плавчині,
and loss can make you insane.
зводять з глузду.
to meet big-time editors and agents
і знайомство з серйозними видавцями,
writer's dream, right?
письменника-початківця, так?
the letter came to my house?
коли отримала листа?
for an entire day,
I'd already screwed my life up.
якими вже зіпсувала собі життя.
failed marriages underneath my belt.
провалених шлюби за спиною.
not once but twice
навіть не раз, а двічі,
that I'm not going to tell you about.
of rehab for drug use.
лікування від наркозалежності.
staycations in jail.
I think, I was a misfit,
з якої я була ізгоєм -
the day she was born,
день, коли народилася,
how to live with that story yet.
з цією історією.
I also spent a long time homeless,
я тривалий час провела безхатьком,
of zombie grief and loss
в глибокій жалобі й горі,
are some of our most heroic misfits,
найгероїчніших ізгоїв,
to just about every category out there:
у мало не кожну наявну категорію:
sad stone in my throat.
сумний камінець у мене в горлі.
that I got on that plane
наперекір собі,
see your heads glowing.
як ваші голови сяють.
famous writers you wanted to meet,
письменників, з якими хочете познайомитись,
and found them for you.
late in the night
шотландське віскі пізно уночі
and smart and swank, too.
класних, розумних і шикарних.
of editors and authors and agents
видавців, письменників та агентів
I stole three linen napkins --
so that when I got home,
пам'ять, щоб коли я повернулася додому,
happened to me.
що це справді було.
хотіла познайомитись -
and Peggy Phelan.
best-selling authors,
жінками-письменницями-титанами.
that later became my art bible.
пізніше стала для мене біблією мистецтва.
permission to believe
my stories could be part of the world.
можуть стати частиною світу.
could be more important than my boobs.
важливіші за цицьки.
through the mainstream
крізь переважаючу течію
приблизно так само, як вода
water cut the Grand Canyon.
- так мені подобається думати.
over-50-year-old women writers.
письменницями за 50.
killed me with joy
не померла від щастя -
мертвонародженим.
in New York I wanted to die there.
мені, типу, хотілося померти там.
I'm good. This is beautiful."
Мене все влаштовує. Все прекрасно"
will understand what happened next.
of Farrar, Straus and Giroux.
"Фаррар, Строс та Джіро".
мегаомріяним видавництвом.
was like my mega-dream press.
were published there.
та Фленнері О'Коннор.
and talked to me for a long time,
сісти і довго зі мною говорив,
що я мала в собі книжку
like a numb idiot,
ніби німа ідіотка,
came out of my throat.
мене по плечі,
on the shoulder
to the offices of W.W. Norton,
I'd be escorted from the building
що мене виведуть з будівлі
and touching the moon
і торкнутися місяця,
across the cosmos.
a deal it was to me.
with these beady, bright, fierce eyes
банькатими, світлими, лютими очима
something then, immediately!"
щось, негайно!"
особливо людей з TED,
especially TED people,
скриньки, чи не так?
щоб бодай уявити,
and licking a stamp.
і змочую марку.
at the National Poetry Club.
у Національному клубі поезії.
Hoyt & Picard Literary Agency,
"Кідді, Гойт та Пікард"
like, on the spot.
починаючи там і тоді.
were dressed so beautifully,
одягнені,
і той сумний камінець у горлянці...
that small, sad stone in my throat ...
about people like me.
дещо про таких, як я.
how to hope or say yes
мати надію, чи казати "так",
we deserve to be in the room
й віриш, що заслуговуєш бути в одній
і натренувала себе.
and I'd coach myself.
over-50-year-old women who helped me.
жінки за 50, що мені допомогли.
You belong in the room, too."
Тобі теж тут місце."
and rain come back into view,
рослин і дощу в ілюмінаторі,
of airplane "feel sorry for yourself."
пляшечки "саможаління" в літаку.
I was some kind of misfit writer.
письменницею, то однак була ізгоєм.
and heart-ful of memories
та повним серцем спогадів
I allowed myself.
який я собі дозволила.
who tries to get you to shut up
хто спробує тебе заткнути
яку тільки ти зможеш розповісти."
only you know how to tell."
the woman over 50.
себе перебудовувати
I've had to reinvent a self
were really just weird-ass portals
насправді були просто дивними порталами
was give voice to the story.
дати історії голос.
шлях до мрії.
about following your dreams.
to reinvent yourself
or your job or your husband
роботу, свого чоловіка,
in the middle of your failure
посеред власного провалу,
and phenomenal misfit,
ABOUT THE SPEAKER
Lidia Yuknavitch - AuthorIn her acclaimed novels and memoir, author Lidia Yuknavitch navigates the intersection of tragedy and violence to draw new roadmaps for self-discovery.
Why you should listen
Writer Lidia Yuknavitch discovered her calling after an interrupted journey as a would-be Olympic swimmer. Her prose erases the boundaries between memoir and fiction, explodes gender binaries and focuses on the visceral minutiae of the body.
She was inspired by Ken Kesey (with whom she collaborated on a collective novel project at Oregon University); her latest book, The Small Backs of Children, stands as a fictional counterpoint to her memoir The Chronology of Water, which has garnered her a cult following for its honesty and intensity.
Lidia Yuknavitch | Speaker | TED.com